10 листопада 2020

Мелодія людської душі…


Мелодія людської душі…

(етюд, навіяний прочитанням новели О. Кобилянської «Меланхолійний вальс»)

Музика – мелодія внутрішнього світу людини. Напевно, кожен бачив, як людина може розчулитися від почутої музики, чи помічав вплив мелодії на емоції та стан своєї душі. Це говорить про те, що музика здатна торкнутися навіть крижаного серця. Їй під силу приглушити душевний біль чи дати  можливість стражданням вирватися назовні за допомогою музичного інструмента. Музика є найкращими  ліками, які заповнюють внутрішню порожнечу.

Про могутній вплив музики на людське життя розповідається в новелі Ольги Кобилянської «Меланхолійний вальс». У цьому творі важливу роль відігравала мелодія, яку через бурхливі емоції  Софії видавало фортепіано. Із трьох дівчат – головних героїнь твору – найбільше враження своєю загадковістю на мене справила саме Софія, пристрасть якої до музики була дивовижною. Дівчина боготворить фортепіано, а почуття, які сповнюють героїню під час гри на інструменті, є неземними, адже потрібно мати не тільки талант, щоб написати композицію, а й великі емоції, які змогли б передати внутрішній світ виконавця.


Трагічний кінець новели змушує замислитись. Насправді він вразив мене найбільше:  струна на фортепіано обірвалася, і Софія померла. Прозвучала фраза: «Її вбила музика». Мені здається, що Софію можна порівняти з фортепіано, яке під впливом спогадів та почуттів дівчини видавало музику. Її життя було тією тонесенькою струною, яка обірвалася, бо мрія дівчини розбилася, і вона втратила віру в майбутнє. 

Але якби струна не обірвалася, яким би було життя Софії далі? Вона, мабуть, продовжувала б грати свій меланхолійний вальс, який все одно згодом спричинив би її смерть. 

Мені здається, що і сама Софія - це музика, а фортепіано - лише інструмент, який видавав її внутрішню мелодію. А музика душі талановитої дівчини - меланхолійний вальс.


Ця новела глибоко западає в серце і змушує думати та аналізувати прочитане ще довгий час, тому що в ній – те головне, що турбує кожного з нас: самовіддане кохання і підступна зрада, прагнення самореалізації та обов’язки перед родиною, плани на майбутнє та нездійснені мрії. Сумна історія про те, як плани можуть зруйнуватися за мить і як велике почуття може призвести до смерті…

Єлизавета Сагун,

студентка групи ОФП -193

Немає коментарів:

Опублікувати коментар