19 березня 2013

Ніколи не…

 Нещодавно за програмою дисципліни «Українська мова» студенти-першокурсники Херсонського кооперативного економіко-правового коледжу отримали завдання додому написати твір-роздум на тему: «Ніколи не…». Тема була сформульована досить абстрактно і передбачала творчий підхід вихованців до виконання цього завдання. Студенти групи М-191 обрали для своїх творів різні теми: «Ніколи не зраджуй», «Ніколи не здавайся», «Ніколи не забувай про батьків» тощо.
 Але мою увагу привернув вірш Кравченко Надії «Ніколи не втрачай надії». І не тільки тому, що твір написаний у поетичній формі, а самим змістом, філософським і не по роках зрілим. Може, дівчині зі співучим ім’ям «Надія» долею було передбачено почати писати вірші. До того ж, Кравченко Надія – майбутній менеджер, але хіба сьогодні не цінують креативних і творчих людей у різних сферах діяльності? Звичайно, цінують! До того ж, Надія посіла перше місце у другому етапі ІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка серед студентської молоді у 2012-2013 рр. Як же тут не сказати про зв’язок між поколіннями, про поетичну душу українців! Саме такими талановитими студентами пишається і пишатиметься наш навчальний заклад!
 А ті думки, які Кравченко Надія висловила у своєму творі, можна зробити гаслом у власному житті.

Ніколи не втрачай надії

Заблукавши в лісі серед хащів.
Намагайся стежечку знайти.
Не усі шляхи твої пропащі,
Навіть зовсім не пропащий ти.

Кожна казка хепіендом славна,
І як чорна смуга залягла -
Значить ще далеко до фіналу.
Час настав себе перемагать.

Все в житті нелегко дістається,
Але ти надії не втрачай.
Лиш тому щасливим буть вдається,
Хто частіш «візьми», а не «віддай».

Очі – зорі, вони світять душам.
Ти чиюсь зігрій і освіти.
Не топи своїх надій в калюжах,
Не руйнуй омріяні світи.

Дощ – це привід танцювати босим,
Його краплі – барви золоті.
Мрії зійдуть – їх, мов жито скосим,
Без недоліків, як в іншому житті.

Ранок тихо спуститься на землю,
Голосно наперекір його вітай.
Не забудь батьківської оселі
І свою надію не втрачай.

Як тебе закине між морями –
Ти собі своє завжди шукай.
В тихій гавані швартуйся якорями
Або грізну бурю зустрічай!

Назарова Ю.А., 

викладач української мови та літератури

Немає коментарів:

Дописати коментар