Не секрет, що від сьогоднішніх студентів залежить майбутнє України, адже через 10-20 років вони працюватимуть на її добробут, прийматимуть важливі рішення. Напередодні Дня студента ми познайомилися зі студенткою третього курсу спеціальності «Готельно-ресторанна справа» Херсонського кооперативного економіко-правового коледжу Анастасією Бешенець. Привід для знайомства вагомий – Настя отримала Подяку Херсонської обласної адміністрації за ініціативність у роботі студентського самоврядування. І, як з’ясувалося, у цієї звичайної дівчини з відкритою посмішкою є чому навчитися.
Анастасія Бешенець – голова студентської ради коледжу. Вступивши в минулому році до навчального закладу, вона рішуче взялася до справ, адже в її характері є чудова риса – не чекати, а діяти, намагатися бути корисною. Спочатку Анастасію обрали старостою групи. Проживаючи в гуртожитку, вона допомагала в роботі студентського самоврядування. Її об’єктивність, рішучість, чітка власна позиція, вміння тримати слово заслужили довіру студентів, і невдовзі Настю обрали головою студентської ради гуртожитку. Задіявши всі свої організаторські вміння і креативність, вона активізувала роботу щодо проведення конкурсу «На кращу кімнату», зацікавила мешканців практичним застосуванням матеріалів студентських науково-пошукових робіт, присвячених економії і збереженню ресурсів: води, електроенергії, газу; сортуванню твердого сміття. Завдяки її зусиллям студенти стали активніше брати участь у спільних справах щодо поліпшення умов проживання, а статті про життя гуртожитку стали частіше з’являтися на сайті коледжу. Анастасія Бешенець – одна з небагатьох, хто не боїться брати на себе відповідальність і завжди допомагає іншим. На початку цього навчального року студентський колектив коледжу одноголосно обрав Анастасію головою студентського самоврядування коледжу, але свою роботу в групі і в гуртожитку вона не покинула – встигає всюди, а ще і навчається на відмінно!
Ми запитали Анастасію, чи не важко їй виконувати так багато завдань, на що вона, посміхнувшись, відповіла:
- Не важко: для ліні усе важке, а для діла – все легко. Єдине, чого боюся, підвести і втратити довіру. Коледж став для мене другим домом.
А як ти обирала майбутню спеціальність?
- Я народилася і виросла в селищі Бехтери, поряд з курортною зоною. Влітку допомагала батькам, які мають свій невеличкий бізнес із торгівлі овочами та фруктами на узбережжі, а індустрія гостинності вабила мене найбільше. Довго не вибирала, адже мама за рік до мого народження закінчила саме цей навчальний заклад за спеціальністю «Бухгалтерський облік», як і моя тітонька. Ні хвилини не шкодую: тут багато чудових професіоналів, які передають свої вміння і практичний досвід, викладачі талановиті і небайдужі. Саме в коледжі мене навчили не зупинятися, працювати над собою, шукати нові можливості, діяти чітко і зважено в різних ситуаціях, відстоювати свою думку, поважаючи інших, бути вимогливою до себе.
Що найбільше ти цінуєш у людях?
- На мій погляд, найцінніше – це людяність і чесність. Ці риси характеру я намагаюся виховувати в собі.
Про що ти мрієш?
- Мрію просто бути щасливою. Важко загадувати наперед: планую продовжити навчання за заочно-дистанційною формою у ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», можливо стану господаркою готелю, або ресторану, а якщо пощастить - повернуся до рідного коледжу, щоб вчити інших тому, чому навчили мене. Так чи інакше мені дуже близькі слова української поетеси Ліни Костенко «І все на світі треба пережити, і кожен фініш - це по суті старт….»
Немає коментарів:
Дописати коментар