Альманах № 10
творчих робіт студентів
Херсонського кооперативного економіко-правового коледжу
«Моя життєва позиція»
З ким поведешся, того й наберешся
Ми в нашому житті зустрічаємо дуже велику кількість людей, які тим чи іншим чином впливають на нього. Недаремно в народі говорять: «Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти», адже людина – це істота соціальна, вона не може існувати без спілкування і тому мимоволі вбирає в себе частинку свого оточення.
Людина – це особистість, яка повинна мати свою думку, своє «Я», інакше вона не зможе подолати життєві виклики, що випадають на її долю, і ризикує опуститися на дно суспільства.
Вплив оточення на особистість якраз-таки є серйозною проблемою сьогодення, бо найчастіше цей вплив негативний. Вплутавшись у погану компанію, де ведуть аморальний спосіб життя, є великий ризик, що людина стане схожою на «компаньйонів», інакше вона просто не вписується у формат спілкування цієї групи людей. І навпаки, маючи друзів, товаришів, які прагнуть досягти в житті хорошого, ти і сам будеш до цього йти.
Але часто справа навіть не в друзях. Батьки - це люди, які найбільше впливають на особу і ніколи не побажають зла. Саме вони повинні закласти в голову «зернину» хорошого виховання. А далі – самовиховання і самоконтроль, бо це також невід’ємна частина життя кожної особи.
Отже, потрібно дуже ретельно обирати собі друзів, компанію і завжди дослухатися до порад батьків.
Тетяна Кирилюк,
студентка групи П-392
***
Я вважаю, що спілкуватися з людиною, яка завжди позитивна, добра, щира, має гарні манери набагато краще, ніж зі «згустком злоби та недоброзичливості». Бо позитивні люди створюють навколо себе атмосферу комфорту, надихають, допомагають рухатися вперед, не опускати руки, а найголовніше - переосмислити цінності життя. Саме завдяки таким носіям енергії ми поглинаємо добро і стаємо «світлими людьми».
Набагато гірше, коли спілкуєшся з людиною, яка ні до чого не прагне, не розвивається та має погані звички, причому демонструє їх у суспільстві. Саме від таких людей потрібно триматися якнайдалі, адже від них можна очікувати чого завгодно. Хоча таку людину, мені здається, теж можна змінити, потрібно лише вивести її на правильний шлях.
Тому обирайте правильне коло спілкування, адже від впливу оточуючих залежить ваше життя.
Вікторія Дудкіна,
студентка групи РЗ-392
***
Кожен із нас має друзів. У когось їх кількість перевищує 100, а для інших достатньо 3-4 осіб. Але хто такий друг?
Друг – це людина, яка завжди допоможе вирішити проблему, підтримає, буде поруч. Це людина, яка одним поглядом змусить тебе посміхнутися.
Одного разу я прочитала статтю психолога, який доводив, що люди підсвідомо копіюють поведінку людей, з якими спілкуються. Розглянемо два випадки: ваш друг культурна і ввічлива особа, яка дружить зі спортом, читає книги, вчить мови і займається саморозвитком; і ваш друг не проти перехилити чарку, палить цигарки, вживає ненормативну лексику, грубіянить оточуючим.
Тепер відтворимо таку ситуацію. Уявімо, що існують два брати, назвемо їх Андрій і Микола. Андрія оточують зразкові друзі, і він починає підсвідомо копіювати їх вчинки: говорить більш ввічливо і правильно, дотримується правил поведінки. Микола потрапив у погану компанію і почав палити цигарки. Тепер він сперечається з батьками, краде гроші, втручається в бійки. За допомогою цих ситуацій я показала приклад, як компанія впливає на людину і може повністю змінити характер.
Але навіть якщо навколо вас несприятливе оточення, можна залишатися особою, дотримуючись певних правил:
1. Пам’ятай, що ти особистість. Таких, як ти, більше немає в усьому світі. У тебе є своя думка, яку ти маєш право висловлювати.
2. Дослухатися до думки батьків: вони порадять, як вчинити правильно.
3. Не роби те, чого не хочеш. Навіть якщо спокуса занадто велика.
4.Шукай однодумців.
Я вважаю, що вислів «З ким поведешся, того й наберешся» є правильним, тому повністю погоджуюся з ним. Раджу ставитися до вибору друзів відповідально, адже їхній вплив допоможе вибрати правильний шлях у житті.
Аліна Нюнько,
студентка групи П-392
***
З дитинства людина вчиться поводитися в суспільстві, спілкуватися. Вона контактує з батьками, однолітками, вчителями та зі звичайними перехожими. Як правило, протягом життя людина знаходить собі друзів, вони можуть бути різні за характером, національністю, життєвими поглядами. Та чи підходить їх спосіб життя саме для вас?
Спілкуючись, ми переймаємо звички, манери, іноді риси характеру співрозмовника. Це неможливо змінити. Але постає запитання: як не перейняти негативні риси? На мою думку, не треба уподібнюватися до інших, прагнути бути подібним до більшості, щоб не виглядати «білою вороною». Треба завжди залишатися індивідуальністю, мати власну думку, контролювати себе та свої вчинки, і жити, насамперед, у гармонії з собою.
Із власного досвіду можу сказати, що оточення дуже впливає на особу. Воно може змотивувати до саморозвитку та дозволити змінитися у кращий бік, а може підштовхнути і на неправильний шлях. Тому я навчилась аналізувати та робити висновки. І це дуже допомагає в житті. Завдяки цьому стало набагато легше визначати життєві пріоритети і залишатися собою.
Хотілося б, аби кожен пам’ятав, що сам будує своє життя, тому не можна дозволяти зіштовхнути себе зі шляху.
Олена Мірошниченко,
студентка групи Р-392
***
На мою думку, народні прислів’я дуже точно характеризують соціальні відносини, адже це народна мудрість, що формувалася століттями. Про друзів у народі кажуть так: «Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти», або «З ким поведешся, того й наберешся».
Наприклад, якщо ти зв’язався з компанією, яка тільки грає в комп’ютерні ігри, використовує нецензурну лексику, вживає алкогольні напої, або ще гірше - наркотичні засоби, то залишитися собою за таких обставин дуже непросто. Тому що на тебе впливають слова, вчинки, манери та певні правила поводження цих людей.
А от якщо ти опиняєшся у такому суспільстві, де тебе оточують виховані та чемні люди, які слідкують за своїм мовленням, поведінкою, в яких є якісь досягнення, то в тебе з’являються стимули стати кращим, перечитати улюблену книгу, написати вірш, вивчити нову мову, тобто підвищити свій рівень знань.
Якщо є хороші друзі, але вони далеко, то їхній вплив на життя буде мінімальним. Отож, треба дуже вдумливо обирати людей, з якими проводиш багато часу, з якими контактуєш, бо саме вони мають найбільший вплив.
Анна Суплик,
студентка групи Р-392
***
Я вважаю, що оточення має великий вплив на особистість, так як люди часто копіюють кумирів, друзів, батьків та близьких.
Яскравим прикладом цього є сучасні підлітки, які схожі одне на одного поведінкою, стилем спілкування. Більшість із них думає: якщо буду поводити себе, одягатися та розмовляти, як хтось популярний, то і мені додасться популярності.
Чому більшість хоче стати кимось? А як же неповторність та індивідуальність? Ми ніколи не повинні забувати про те, що кожен чимось унікальний, і не важливо чим: зовнішністю, розумом, інтелектом, здатністю до мислення, математичними здібностями, гарним голосом... Не можна мати все і зразу, у кожного свій талант. Кожен має своє, особливе...
Добре, якщо ми беремо приклад із хороших людей, талановитих особистостей. Ми набираємося чогось корисного та дійсно потрібного. Але ж у деяких випадках усе навпаки: підлітки, вбиваючи свою особистість, беруть приклад із неввічливих, нерозумних, недостойних людей, на яких згодом стають схожими. Чого хотіли, те й отримали. Прикро…
Я думаю, якщо і брати з когось приклад, то тільки з геніїв та добрих і розумних людей, щоб нами гордилися наші друзі та рідні, а згодом вже приклад брали з нас.
Лейля Чантаєва,
студентка групи П-391
Добре ім’я – найкраще багатство
Я вважаю, що свою репутацію треба берегти змалку, адже людину оцінюють за її вчинками. Не просто так кажуть, що спочатку ти працюєш на авторитет, а потім він працює на тебе. Тому потрібно слідкувати за своїми вчинками у суспільстві, щоб не зіпсувати своє добре ім’я.
Недостойні вчинки дуже негативно впливають на репутацію. Що, наприклад, можна подумати про людину, яка схильна до вживання алкоголю та тютюнопаління? І це в кращому випадку. А якщо це будуть наркотики? Звісно, подібний спосіб життя - справа кожного, але, на мою думку, це виглядає жахливо. Деякі дорослі навіть не здогадуються, який приклад вони показують молодому поколінню.
Також дуже важливо мати гарні манери. На жаль, у наш час кожна друга людина використовує лайливі слова. Спілкуватися з такими людьми не дуже приємно.
Отже, я рекомендую всім берегти своє добре ім’я.
Олена Маркешина,
студентка групи П-392
***
У наш час люди роблять все, щоб бути заможними. Багатство стало головною ціллю багатьох. Задля того, щоб стати багатими, люди переступають через моральні норми, скоюють вбивства, крадіжки. Багато хто вважає, що багатство – це купа грошей, дорогі квартири, машини, поїздки на відпочинок за кордон. Але це не так. Адже коли є багато грошей, хочеться ще більше, і чимало людей починають за усяку ціну досягати свої мети: відбирати у когось житло шляхом шахрайства, здійснювати махінації з бізнесом. Таким людям байдуже до суспільної думки, до почуттів та емоцій скривджених. Це і породжує зневагу суспільства до них. Часто людину, яку раніше поважали, допомагали у скрутну хвилину, тепер, коли вона розбагатіла і забула про всі правила моралі, починають зневажати.
Із сказаного вище випливає питання: чи справді багатство - це річ матеріальна?
Мені здається, що найкраще багатство - добре ім’я, адже, погодьтеся, коли люди ставляться одне до одного з повагою та розумінням, то зникає відчуття самотності. Коли люди мають хорошу репутацію, їм завжди прийдуть на допомогу, щоб там не сталося. І навіть самій людині приємно, коли про неї говорять тільки хороше.
Щоб мати добре ім’я, потрібно зовсім небагато – бути доброзичливим і чуйним, відгукуватися на прохання. І тоді ви будете по-справжньому багаті. Багатші, ніж відомі мільйонери світу.
Тож якщо ви хочете бути багатими, можете починати багатіти прямо зараз, для цього просто допомагайте людям. Для мене добре ім’я – найкраще багатство, з ним ви ніколи не будете самотніми і безпорадними. Робіть для людей те, чого хотіли б для себе!
Марія Комарецька,
студентка групи П-392
Не святі горщики ліплять
У світі багато відомих людей, і вони не відразу стали знаменитими. Перед тим, як стати успішною людиною та самореалізуватися, вони у своєму житті зіштовхуються з чималою кількістю перешкод.
На мою думку, не від самого народження нам даються здібності, протягом усього життя ми розвиваємося і розуміємо, що нам краще дається, а що ні. Можливо і таке, що ми не помічаємо своїх здібностей і умінь. Можу навести приклад зі свого дитинства на підтвердження вищесказаного.
Я завжди думала, що не вмію малювати та ніколи цього не навчуся. Я просила допомоги у батьків, але в них це не виходило, тому я вирішила: якщо сама не буду тренуватися в цій справі, то й не дізнаюся взагалі, можу малювати чи ні. Із часом прийшло розуміння: якщо розвиватися та тренуватися, то можна відкрити свої вміння.
Сучасним знаменитостям теж не все давалося так легко, як вони хотіли, і коли ми бачимо їх на екрані, то розуміємо, що ці люди тяжкою працею досягли свого успіху. Музеї, галереї, концерти, кінофільми, література, наука, передові технології – всюди попрацювали талановиті особистості, які не народилися успішними, а зробили собі ім’я завдяки величезній працездатності і вірі у свою мрію.
Анастасія Колеснікова,
студентка групи Р-392
***
У наш час майже кожна людина замислюється про своє минуле, майбутнє, долю. Деякі проживають своє життя з негативом та скаргами на те, що в них нічого не виходить, вони не талановиті, і через це в них не склалося життя, а тих, кому нібито пощастило і кому посміхнулася доля, вони ненавидять.
На мою думку, так говорять слабкі люди, які бояться вийти зі своєї зони комфорту та досягти успіху в будь-якій сфері. Насправді кожен із нас має хоча б один талант, і його просто треба відшукати та відчути, щоб у майбутньому це розвивати. Навіть якщо ти ще не знайшов своє покликання та призначення, можна займатися тим, що тобі приносить задоволення, і розвинути в собі будь-який талант. У шоу-бізнесі є багато прикладів того, як зірки, не вміючи співати, танцювати, грати в кіно, досягли великих висот завдяки своїй наполегливості.
Отже, усе тільки в наших руках, і кожен самостійно будує свою долю, тому я не поважаю тих, хто скаржиться на всіх, окрім себе, замість того, щоб розвиватися та досягати своєї мети.
Марія Потьомкіна,
студентка групи РЗ-392
Немає коментарів:
Дописати коментар