12 жовтня 2020

Героями не народжуються…

Що таке справжня мужність? Існує внутрішня мужність - мужність совісті, яка проявляється в чесності, самовідданості, в сміливості робити те, що ми вважаємо правильним. Відмінна риса такої мужності – велич душі. Їй не треба позувати перед камерами та голосно повідомляти про себе. Зазвичай вона тиха і тверда як скала. Ми мимоволі відчуваємо її присутність в людях. Вона викликає повагу і підсвідоме бажання бути ближчими до них. 


Лейтенант Віталій Чумак, командир взводу морської піхоти збройних сил України, несе службу на сході, саме там, де і зараз не вщухають перестрілки, боронить рідну землю, вчить військовій справі інших. Скромний парубок не вважає себе героєм, і завжди наводить приклади героїзму своїх товаришів. Але його історія - приклад мужнього шляху справжнього чоловіка. В його очах можна розгледіти глибину несказаних слів, та тяжкі спогади про те, що довелось пережити. В 2012 році Віталій отримав диплом юриста в Херсонському кооперативному економіко-правовому коледжі. Завжди з вдячністю він пригадує студентські роки. Ми запам’ятали цього юнака, який добре навчався, завдяки красивому голосу. Коли він співав арію «Belle» з мюзіклу «Собор Парижської Богоматері», душі слухачів співали разом з ним. Але доля приготувала для нього інший виклик. 


Патріотичний шлях Віталія почався з Майдану. Згодом у квітні, було сформовано батальйон «Херсон» і молодий хлопець увійшов до його складу. Після підготовки на одному з військових полігонів, 50 добровольців батальйону вирушили у зону бойових дій влітку 2014 року. Там брали участь у операціях під Волновахою, Комсомольським, і врешті решт потрапили в Іловайський котел, не всім довелося провернутися живими… «Війна – жорстока річ, вона стирає звання і обличчя, бо перед небезпекою всі рівні» - каже Віталій, - «Я почав цінувати кожну хвилину, зрозумів, що життя прекрасне, і головне, про що можна мріяти – це мир на нашій землі». 



Напередодні свята Захисника Вітчизни Віталій побажав нашим студентам добре навчатися, любити своїх рідних і Батьківщину, вірити в себе і власні сили, бути чесними і справедливими, не чекати чогось від інших, а намагатися власними силами змінювати життя на краще… 

Бажаємо і Віталію та його бойовим товаришам мирного неба, щасливої долі, та скоріше повернутися і відчути тепло рідного дому…Дійсно, героями не народжуються, а мужність виховується день у день у невтомному опорі труднощам… 

Студентська рада коледжу

Немає коментарів:

Опублікувати коментар