23 листопада 2021

Роздуми… Кохання – щастя чи в’язниця, Бог від якої заховав ключі?


На мою думку, кохання – це баланс між раєм та пеклом, і він постійно коливається то в один, то в інший бік. Балансування залежить від особливостей людського характеру та душевних якостей. Я б назвала кохання танцем, у якому хтось хоч раз наступив на ногу своєму партнеру.

Наприклад, у відомому творі «Історія одного кохання» можна спостерігати дуже непростий характер стосунків Олівера та Дженні. Їхнє кохання нагадує гарний, але болісний танець. Дівчину не можна було назвати якоюсь неймовірною богинею, створеною для зачаровування погляду своєю красою, але Олівер обрав саме її. Парубок був зі знатної сім’ї і знав про норми спілкування, але характер можна було порівняти з характером демона. Дурощі вчиняли вони однаково, робили боляче одне одному теж однаково, та їх сповнений пристрасті танець не припинявся до самої смерті Дженні, чим і закінчується ця історія.

Ще одним цікавим прикладом є відносини персонажів аніме «У коханні – як на війні». Навіть із назви можна зрозуміти, що відбувалося між Кагуєю та Міюкі. Їх почуття можна назвати танком партизанів зі зброєю. І хлопець, і дівчина приховували свої почуття один до одного, кожному хотілося, щоб перший крок зробив партнер. Але якщо хтось із них зробить цей крок, - він програв війну. Іноді хочеться бути посередником, який відкриє закоханим очі і припинить це безглузде протистояння.

Про почуття можна говорити дуже багато, та істина одна: кожна душа хоча б раз покохає іншу, і світ знову побачить пристрасний танець кохання від Всевишнього.

Ольга Голованова,
студентка групи Т-391

Немає коментарів:

Дописати коментар