29 листопада 2013

Студентський етнофест

            Сучасні українські пісні, художня класика, мультфільми, казки, християнські свята, народні звичаї та повір’я - це яскрава палітра етнографічного свята, яке відбулося у Херсонському кооперативному економіко-правовому коледжі. Учасниками незабутнього дійства стали студенти шести спеціальностей  І курсу ( групи П-191, Ф-191, БМ-191, Т-191, РП-191).



                    Під звуки запальної української пісні ведучі Іващенко Максим та Кравченко Надія розпочали  конкурсно-розважальну програму. Перший конкурс «Фотосесія». Для кожної команди це була можливість не просто створити презентацію групи, а й нагода поспілкуватися, попрацювати в команді, навчитися співпереживати та підтримувати  один одного. Та найголовніше – поділитися із глядачами добрими справами, незабутніми подіями, яскравими талантами. І як виявилося, всього лише за два з половиною місяці наші  студенти встигли і потоваришували, і на суботнику разом попрацювали, і в кіно та театрі побували, і навіть відвідали клуб студентського дозвілля.


             Не менш цікавим і пізнавальним  для молоді став наступний конкурс «Інтелект –шоу», адже за світлинами потрібно було відгадати назви українських страв, напоїв, одягу, предметів побуту. Не всі змогли згадати «бануш», «ночви», «копистку», «куманець», «макітру», а от квас, галушки, капусняк, очіпок, кутю впізнали майже всі. Не встигли команди оговтатися від завдання, а ведучі вже запросили дівчат та хлопців  до конкурсу «Етикетний барвограй», бо й учасники, і глядачі полюбляють ходити один до одного на гостину. Тож цікаво було подивитися, як команди впораються із таким практичним завданням. Під супровід проникливої поезії  у виконанні лауреата Гран-Прі 2013 року Всеукраїнського конкурсу «Студентські перлини, тобі – Україно!»  Кравченко Надії  учасники обговорювали  як за правилами етикету їсти яблука, банани, виноград, хурму, тістечка. А потім кожна команда, маючи справжні реквізити, мала розповісти й продемонструвати  як це правильно їсти. І як виявилося, наші студенти і етикет знають, і за потреби кмітливість та оптимізм не втрачають.

            Святкова зала наповнюється оплесками, і глядачі з нетерпінням очікують на конкурс «Палітра талантів». І це справді було неймовірно - і пісні з хореографічними композиціями, і гра на акордеоні (Прийма Олексій здивував усіх!), і  театральна мініатюра від майбутніх товарознавців, яка так припала до смаку журі. Неймовірно  ліричні виступи чергувалися із веселощами та жартами.
            Помітно хвилюються команди, чого не скажеш про журі та глядачів, які з нетерпінням чекають на нову сторінку свята. Наступний конкурс з-поміж усіх конкурсів був найбільш емоційним. Це й не дивно! Адже кожна команда із «чарівної скриньки» наосліп вибирала для себе завдання – за відео- та аудіофрагментами потрібно було відгадати  українські пісні, художні твори, мультфільми, казки, християнські свята. Найрізноманітніші емоції переповнювали і учасників, і вболівальників: радість, здивування, захоплення. Та найголовніше – ніхто не був осторонь, ніхто не був байдужим до такої  різноманітної  культурної скарбниці  нашого народу.

            Свято непомітно наближалося до завершення. Залишився один, але не менш цікавий конкурс – «Етнокриниця».  Та і як на етнофестивалі без  дивовижних народних звичаїв та повір’їв. Команди слухали фрагменти, які зачитували ведучі, а потім після обговорення
пропонували і правильні, й оригінальні відповіді. Студенти і повеселилися, і багато чого цікавого дізналися, бо як виявилося, етнографічна криниця  українського народу дуже глибока, і з неї варто черпати мудрість і знання, бо вони спрямовані лише на добро.
             Ось і настали останні хвилини свята. Учасники хвилюються, журі старанно займається підрахунками, а глядачі насолоджуються вокальними подарунками від  Чикайло Вікторії  та Дар’ї, шаленими оплесками проводжає Бакуменку Ксенію за неймовірно запальний танок.
Стихли останні акорди музики. Журі називає переможців. Ними стали студенти груп: Ф-191 – 1 місце, П-191 – 2 місце, БМ-191 – 3 місце. Та радіють усі, бо справді переможцями є усі , оскільки ми одна велика і дружна родина. А крім того, кожна команда разом із групою має змогу поласувати смачним сімейним пирогом.
            А мені хотілося б додати: нехай це свято наповнить вас добром, любов’ю і теплом, а ви обов’язково поділіться  ними  із тими, хто поруч.
Наталя Грем,
викладач 
Це цікаво знати. Конкурс «Етнокриниця»

Що робила господиня з немитими ложками після різдвяної вечері?
Немиті ложки господиня має зв’язати  докупи, щоб уся родина цілий рік була разом.


Що роблять з віником на Івана Купала після того, як виходять з лазні?
Після того, як виходили з лазні, поверталися обличчям до дверей, а собі за спину кидали віник. Який напрям вкаже віник, з того боку й потрібно шукати собі нареченого або наречену.


Яку тварину запрошували дівчата поласувати «балабушком» під час ворожіння на свято Андрія Первозданного?
Дівчата кликали собаку. Чий балабушок вхопить собака перший, та дівчина і вийде перша  заміж.


Про що можна було довідатися з чобіт, які хлопець дарував дівчині під час сватання?
В одному чоботі була цукерка, в іншому чоботі – копійка.  Якщо дівчина перший  брала  чобіт з цукеркою, її сімейне життя буде веселим. Якщо дівчина перший брала чобіт з копійкою – її  сімейне життя буде багатим.

Як і для чого використовували під час хрестин голку, часник, гроші, шматок хліба?
Всі ці речі або хто які хотів замотували у пелюшки немовляти перед тим, як нести дитину до церкви хрестити.
Голку клали, щоб хлопчик або дівчинка були кравцем чи кравчинею.
Часник клали, щоб відігнати нечисту силу дорогою до церкви.
Гроші – щоб дитина не бідувала.
Шматок хліба – щоб завжди була ситою.

Немає коментарів:

Дописати коментар