Початок вересня у коледжі – це завжди нові знайомства, не лише з навчальним закладом, а й з містом, з яким на кілька років буде пов’язана доля першокурсників.
Тож перший тиждень навчання, середа, 16.00 – екскурсія містом. Сонечко ласкаво просвічує крізь зелене листя, троянди весело підморгують, безмежна блакить неба, легкий вітерець – Херсон вітає своїх нових мешканців і ніби запрошує: пройдіться моїми вуличками і проспектами, подивіться на те, що було створено з 18 по 20 століття, відчуйте мій доброзичливий і м’який південний темперамент. Дві години минають непомітно: тільки-но почали пішу мандрівку від залізничного вокзалу, збудованого у 1907 році, а вже обійшли історичний центр і зупинились біля пам’ятника Григорію Потьомкіну, одного із засновників міста. Вражень дуже багато: минуле і сучасне химерно переплітається у найнесподіваніший спосіб – ось біля 150-річного дуба гасають малюки на картах, на найстарішій пішохідній вулиці Суворова – грає і співає молодіжний рок-гурт, біля колодязя 18 століття - велосипедисти гуртуються, щоб проїхатися парком «Херсонська фортеця», біля найстарішої у місті Очаківської брами – повітряна куля з рекламою виставки промислових товарів… Життя не зупиняється ні на мить, і для того, щоб більше цінувати те, що є, варто зануритися у минуле, щоб зрозуміти якою працею і наполегливістю створювалося місто, як його любили і переймалися його майбутнім, ті, хто жив і працював тут і 100, і 200 років тому.
Ольга Сокальська, викладач
Немає коментарів:
Дописати коментар