14 листопада 2022

І спочатку було Слово…


Ну що б, здавалося, слова..
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива.
Як їх почує..
Тарас Шевченко

Щороку, 9 листопада, світова спільнота відзначає День української писемності та мови. Це свято було засновано указом Президента Леоніда Кучми від 9 листопада 1997 року. Його дата – день пам'яті преподобного Нестора Літописця, послідовника творців слов'янської абетки Кирила та Мефодія.

Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди. Тут живуть наші батьки - тут коріння славного українського роду. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі. Щасливі ми, коли звідусіль лунає рідна мова. Світ захоплюється милозвучністю і багатством нашої мови, яка належить до першої трійки наймилозвучніших мов земної кулі. Це великий скарб, який треба шанувати і збагачувати.


З нагоди свята в коледжі відбулося відкрите онлайн засідання літературно - журналістського гуртка « Пізнай світ» під керівництвом викладача української мови та літератури

Чистик Т.В. Захід проходив у форматі усного журналу, який так полюбився студентам. Перша сторінка журналу « Із сторінок виникнення писемності» розкрила таємниці зародження українського письма та цікаві факти життя Нестора Літописця.


Студенти були здивовані, коли в презентаціях наших студентів Захарової Вероніки та Моісеєвої Ілони прозвучали згадки про молодого ченця Нестора, який в 14- літньому віці пішов до монастиря і весь свій вік провів у написанні книг, відмовившись від мирського життя. Надзвичайно змістовними і пізнавальними для всіх стали матеріали презентацій Ваховської Дарини та Сімейко Марії, студенток групи ОФП- 191, які розповіли присутнім про Петра Яцика, відомого мецената та фундатора конкурсу знавців української мови. Саме йому була присвячена друга сторінка літературного журналу.


Зі слів нашої студентки Козолуп Анжеліки ми почули розповідь про тяжкі сторінки історії та розвитку української мови, її болісну біографію та заборону . Важко навіть уявити, який тяжкий шлях пройшла наша мова, долаючи укази та циркуляри російської влади.

Та все ж зазвучала, розцвіла, заблищала коштовним діамантом!

Діамант дорогий на дорозі лежав-

Тим великим шляхом люд усякий минав,

І ніхто не пізнав діаманта того.

Йшли багато людей і топтали його…



Такі щирі й полум’яні слова з вірша Володимира Самійленка звучали з уст студентки групи Т- 291 Шатило Єлизавети.

Наступна сторінка усного журналу була присвячена красі й багатству нашої мови. Ведучі літературної студії Заліська Вікторія та Буга Катерина залюбки поділилися з присутніми мовними лайфхаками та українськими відповідниками. А ви, наші любі викладачі та студенти, чи знаєте, як « крінжово» поставити вподобайку і запросити на « дейт» свого знайомого?

Багато з нас знають, як звучать пестливі слова в народній поезії. І ніхто не задумався над тим, що слово « вороги» в літературній мові звучить по - особливому ніжно:

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці…

Присутнім на заході дуже сподобалося чуттєве і проникливе читання поезій студентки групи ОФП - 191 Карини Щербакової , яка всю свою любов і захоплення українською мовою вклала в рядки своїх віршів:

Рано - вранці одягни вишиванку,

Гарну пісню заспівай,

Розказуй, пиши і читай,

І мову свою ніколи не забувай!

Сподіваємося, що для кожного з нас ці слова стануть девізом усього життя!

Тетяна Василівна Чистик,
викладач української мови та літератури,
керівник літературно – журналістського гуртка
« Пізнай світ»

Немає коментарів:

Дописати коментар