Привіт. Мене звати Даша, мені 16 років, я народилася і проживаю у Херсоні – мальовничому місті на Дніпрі зі славною історією: героїкою козацьких часів, чумацькими бувальщинами, унікальною природою і заповідними місцями, пов’язаними з іменами родини Фальц-Фейнів і Трубецьких.
Люблю її, свою батьківщину, і хочу бачити щасливою!
Наша «смаглява Таврія» овіяна славою і добропорядністю людей нашого краю. А які у нас просторі лани, освітлені місячним сяйвом доріжки, аромат стиглих медових яблук та жовтогарячий світанок, який немовби охоплює своїми теплими обіймами весь Всесвіт! Усе це не можна не любити, це відбилося в підсвідомості і пам’яті кожного з нас; це те, що тягне додому завжди, у якому б куточку планети ти не знаходився.
Ми - покоління, яке будуватиме нашу країну. Так кажуть батьки, вчителі, дідусі, бабусі та навіть представники влади. Кожен із нас щохвилини ніби кладе цеглину до спільного будівництва чогось колосального. Цеглинки - це наші дії та вчинки. І цей "колосальний хмарочос" - це наше спільне майбутнє.
Історію змінити не можна, це загальновідомий факт. Але світ не стоїть на місці, він рухається, як нам здається, скоріше за швидкість світла! Та чи можна сказати, що разом із новими технологіями змінюємось ми? Чи хочуть люди взагалі змінюватися, а, може, нам кофортніше "бути на всьому готовому"? Я впевнена: щонайменше 50% підлітків вже мають власні, особливі плани на майбутнє і подальше життя у нашій країні, мрії та бажання. Але що ж потрібно робити, аби ці мрії здійснилися найближчим часом? Та чи можемо ми своїми силами змінити Україну на краще?
Я багато разів чула фразу: "Ніхто не знає, що чекає нас у майбутньому". А особисто ви з нею згодні? Я - так, але частково, тому що хто, як не ми самі, прокладаємо собі подальший шлях? Давайте поміркуємо разом.
Звісно, молоду людину 21 століття чекають новітні технології, неймовірні відкриття та різні експерименти! Я не маю суперздібностей передбачати майбутнє, але..знаєте, як кажуть, думки матеріальні, а особливо якщо в них дуже сильно вірити! Це можна порівняти з вірою мами у свою дитину. Ця віра заколихана любов’ю та турботою, вона ллється нескінченним струмочком! І саме така віра має бути десь глибоко у серці кожного з нас за тисячами "але" та "я не впевнений…" Власна віра у свої думки та побажання дає натхнення і силу!
Саме тому я впевнена, що сучасна молода людина може цілком самостійно вирішувати, яким буде ЇЇ 21 століття. Вона може власними діями, словами забезпечити гарне життя собі і допомагати тим, хто цього потребує, аби не було тих самих негативних моментів, які часто замовчують правоохоронні органи і чиновники, аби не дай Боже не зробити імідж чи статус країни гіршим в очах свого народу та закордонних сусідів. Але всі ми чудово знаємо: гірка правда болючіша, та набагато ефективніша, адже на проблеми очі не закривають – їх вирішують!
Соціальні проблеми, непотрібні війни, сотні ні в чому невинних загиблих, корупція, протидія закону, злочини, медична незахищеність, сімейне насилля…Хіба це повинно чекати нас у найближчі десятки років? НІ. Весь цей жах повинен залишатися у минулому. І для того, аби ця "неймовірна" картина не була спільним майбутнім, треба починати діяти вже зараз – у цю саму мить.
Озирнись, можливо, саме зараз комусь потрібна твоя допомога. Навіть якщо тобі треба лише поступитися у транспорті місцем жінці з дитиною або літній людині; захистити тварину на вулиці від
нетверезого чоловіка; а, можливо, комусь стало зле, і саме ти можеш врятувати життя людині, просто викликавши «швидку», і не зробити вигляд, що це тебе не стосується. Цими дрібничками ти вже починаєш робити світ навколо себе кращим та світлішим? Дуже скоро ти це відчуєш. Починати треба з себе, пам’ятай про це кожної миті!
Отже, успішне майбутнє – у руках кожного з нас. Упевнена: через кілька десятиліть штучний інтелект набуде ще більшого розвитку і значення. Але те, що створив Бог, замінити неможливо.
Щоб у 21 столітті українську молодь чекало гідне і цікаве майбутнє, треба дотримуватись кількох простих правил: бути завжди самим собою, не підлаштовуватися під когось лише тому, що це модно чи вигідно; оточувати себе правильними людьми, аби було з кого брати приклад; жити, думаючи не лише про себе. Тільки за таких умов ми будемо жити у омріяній щасливій країні!
Дар’я Бєлоус,
студентка Херсонського кооперативного
економіко-правового коледжу
Немає коментарів:
Дописати коментар